Городинська Л.С.

lilagorodinskaa@gmail.com

                                Доброго дня усім здобувачам освіти

Аби освітній процес не переривався, а навпаки став цікавішим та ефективнішим. Ми  пройдемо курс дистанційної освіти, надаючи при цьому можливість діалогу між викладачем та слухачами. Одним з найбільш розповсюджених засобів електронної освіти це відеоконференції на основі інтернету з предмету «Історія України». Так ви вчасно пройдете  навчальний матеріал за ІІ семестр та підготуєтеся до складання ЗНО.

«Історія України» для усіх ІІ курсів. Курс лекцій

Опорні конспекти (частина 2) Тема 6: «Проголошення незалежності України та її міжнародне визнання». Тести: https://test.izno.com.ua/rozpad-radyanskogo-soyuzu-ta-vidrodzhennya-nezalezhnosti-ukrayini/

«Історія України» для усіх ІІ курсів з підготовки до ЗНО

Опорні конспекти (частина 1) - Тема 7: Утвердження тоталітарного режиму (1929 – 1939 рр.) Вирішення онлайн тестів, які щоденно оновлюються за посиланням та присутність в прямому ефірі 27.03.2020 о 14.00 для кращого вашого перегляду в соц.мережі "інстаграм" https://www.instagram.com/history_xx_xxi/?igshid=11sv7ji8xbdke, https://zno.osvita.ua/ukraine-history/282/.

                     2.04.2020 


Історія України» для усіх ІІ курсів. Курс лекцій
Тема: Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України  1985-1991 рр.

План:
1.    Історія про вибух четвертого реактора Чорнобильскої АЕС
2.     початок кінця СРСР
3.    вибори та «Революцію на граніті»

Листопад 1982 р. – смерть Л.Брежнєва. Генеральним секретарем ЦК КПРС стає Ю.Андропов. Починається боротьба за укріплення дисципліни, боротьба з корупцією.
Лютий 1984 р. – смерть Ю.Андропова. Генеральним секретарем ЦК КПРС стає К.Черненко.
Березень 1985 р. – смерть К.Черненка. Генеральним секретарем ЦК КПРС було обрано М.Горбачова.
Квітень 1985 р. – початок курсу на перебудову радянського суспільства, що передбачав реформування економіки (від командно-адміністративної до ринкової), демократизацію суспільства і гласність в управлінні державою, відкритість зовнішньої політики, зближення з Заходом, відмову від силових методів розв’язання міжнародних проблем.

26 квітня 1986 року вибухнув четвертий реактор Чорнобильської АЕС. Випробування на станції, що вийшли з-під контролю, системні помилки під час проектування та будівництва, ігнорування проблем, що виникали на станції — все це було факторами, що спричинили найбільшу техногенну катастрофу в історії людства. 1 травня у Києві, за трохи більше ніж 130 кілометрів від станції, проходив травневий парад. Центр змусив республіканських керівників проводити дійство, щоб не сіяти паніку і показати, що ситуація під контролем. Пізніше тогочасний очільник Радянського Союзу Михайло Горбачов визнає цей факт, з поправкою, що масштабів катастрофи тоді ніхто не знав.


Напевно, справді було важко зрозуміти, що в атмосферу потрапило радіації еквівалентом, за різними підрахунками, від 300 до 500 бомб, скинутих на Хіросіму. Лише в Україні радіонукліди забруднили приблизно 50 тисяч км², що становить площу цілої Словаччини. 30-кілометрова зона навколо станції стала зоною відчуження. У перші тижні після аварії з неї виселили орієнтовно 90 тисяч мешканців. Зокрема, Прип'ять — молоде місто інженерів та атомників, що будували для робітників Чорнобильської АЕС.

Загинуло 7 тис. ліквідаторів, 60 тис. стали інвалідами, 100 тис. померли.
Листопад 1988 р. – масовий протест у Києві присвячений екологічним проблемам.
Серпень 1990 р. – постанова Верховної Ради УРСР «Про невідкладні заходи із захисту України від наслідків Чорнобильської т». Україну було оголошено зоною екологічного лиха. Побудований саркофаг – об’єкт «Укриття», демонтаж четвертого блоку.

У 2000 р. ЧАЕС була закрита і перестала працювати.

Чорнобильська катастрофа мала значний вплив на соціально-політичне життя, а дехто називає її початком кінця Радянського Союзу.
Главою УРСР все ще лишався Володимир Щербицький, вірний соратник і ставленик Брежнєва.
 Конфлікт між ним та новим лідером Союзу Горбачовим наростав..

Травень 1985 р. – постанова ЦК КПРС «Про боротьбу з пияцтвом та алкоголізмом».

Це був один з найвідоміших економічних заходів доби перебудови  «сухий закон». В УРСР кількість торговельних точок, які реалізували спиртні товари зменшилась удвічі. У Закарпатті та Криму знищили виноградники. Це призвело не до зменшення пияцтва, а до розгулу підпільного самогоноваріння.

«Сухий закон» провалився.

Розпочалася стрімка інфляція. Знецінення рубля тягло за собою падіння зарплат та соціальних виплат. Замість знецінених грошей люди перейшли до бартеру. З осені 1990 року в Україні ввели карткову систему та продаж товарів за купонами. Дефіцит та черги стали не лише звичними, а й постійними явищами.
Іншу реформу, що була стовпом перебудови — гласність — спрямовували на те, щоб врятувати СРСР. Натомість вона відкрила скриньку Пандори. Гласність передбачали як своєрідний замінник повній свободі слова. Разом з тим, гласність не повинна була «завдавати шкоди інтересам держави, суспільства і правам людини». Інтересам держави, насамперед.


Початок кінця.
Однак гласність вийшла з-під контролю. Як і економіка. Як і ядерний реактор. Гласність мала ефект вибуху. Після довгого мовчання радянські громадяни хотіли говорити, хотіли критикувати і робити це публічно. Відбувається сплеск творчості та неформальної культури. Публікують раніше заборонені твори, обговорюють раніше заборонені теми. І не лише на кухні. В Україні піднімали теми Голодомору 1932-33 років, сталінських злочинів, націоналістичного підпілля, публікували твори діячів розстріляного відродження та Української революції. Відбувся сплеск історичних розвідок та досліджень — заповнення, так званих, «білих плям». Хоча офіційно цензура в СРСР існувала до 1990 року, до кінця 1989 року гласність переросла -в необмежену свободу слова.

1989 рік став знаковим для української історії. Починаються масові страйки шахтарів Донбасу, Кривбасу та Львівсько-Волинського басейну. Уряд УРСР був вимушений задовольнити основні вимоги щодо збільшення зарплат та соціального забезпечення.


Відбувається розгортання національно-визвольного руху в Україні

• зростання суспільно-політичної активності населення 1988 р. (мітинги, пікети);
• 1988 р. відновлення роботи Української Гельсінської групи

• виникнення нових громадських організацій (Товариство української мови ім.. Т.Г.Шевченка, історикопросвітницьке товариство «Меморіал», студентське об’єднання «Громада», клуб «Спадщина»…)

• надання автономії Криму в результаті референдуму 1991 р.;

• відродження Української греко-католицької церкви (1990 р.) та Української автокефальної православної церкви (1990 р.);

Зрештою, у вересні 1989 року, виникає «Народний рух за перебудову»

 — перша масова політична організація національно-демократичного спрямування.
На той час кількість членів Руху становила близько 300 тисяч, а наступного року подвоїлася.
Першим успіхом стало те, що 28 жовтня Верховна Рада УРСР прийняла Закон «Про державний статус української мови».
 21 січня 1990 року, щоб відзначити Акт злуки ЗУНР і УНР, вдалося залучити десятки тисяч людей до «живого ланцюга», що простягнувся від Івано-Франківська через Львів до Києва.

У вересні 1989 року Горбачов відправив у відставку консервативного очільника УРСР Володимира Щербицького. Його місце першого секретаря ЦК КПУ зайняв Володимир Івашко. Щербицький помер через півроку після відставки. Існують версії, що він міг покінчити життя самогубством, бо не хотів бачити як руйнується система, яку він так ревно будував.

У березні 1990 року внесли зміни до Конституції СРСР за яким, комуністична партія втрачала керівну роль у суспільстві (згадувана нами 6-та стаття). Компартія втратила свій ексклюзивний статус. В СРСР з'явився політичний плюралізм та багатопартійність. Розпочалося формування українських політичних партій. Першою з них стала Українська республіканська партія на чолі з Левком Лук'яненком на базі Української Гельсінської спілки, а за нею пішли інших.

1990 – 1991 рр. – виникнення понад 20 опозиційних партій (Демократична партія України(ДемПУ), Українська християнськодемократична партія (УХДП), Соціал-демократична партія України (СДПУ))

У березні 1990 року відбулися перші альтернативні вибори до Верховної Ради УРСР. На кожне місце мало бути принаймні два кандидати. В результаті, у новій Верховній Раді 125 місць з 450 можливих отримали депутати демократичного спрямування, що сформували блок «Народна рада» на чолі з Ігорем Юхновським. Більшість депутатських крісел передбачувано здобули комуністи. Проте в їхньому середовищі намітився розкол. Так звані суверен-комуністи прагнули політичної та економічної автономії України (суверенітету). Вони сформували групу з 239 депутатів під назвою «За радянську і суверенну Україну».

 ЦК КПУ шаленими темпами втрачав авторитет, і від нього воліли дистанціюватися. Суверен-комуністи гуртувалися навколо Леоніда Кравчука. Про нього ходив анекдот, що у дощ він може не брати парасольку, адже пройде між краплями. Це вміння дозволило йому у липні 1990 року стати головою Верховної Ради УРСР і найвпливовішим політиком.

Ці події відбувалися на фоні, так званого, «параду суверенітетів». Суверенітет,а саме самостійність  проголосили-  балтійські республіки, Грузія, Азербайджан, Росія, Узбекистан і Молдова. У Москві все більше ваги набирав основний конкурент Горбачова, Борис Єльцин, який очолив Росію. Радянський Союз затріщав по швах. Рухи за самостійність та незалежність набирали сили.
16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР ухвалила «Декларацію про державний суверенітет України».

Сл.11. Декларація про державний суверенітет України»

3 серпня - декларацію доповнили законом «Про економічну самостійність Української РСР», а також скасували цензуру.

5 липня 1991 р. прийняття Закону про заснування в Україні посади Президента.

Революція на граніті та проголошення незалежності України.

У жовтні 1990 року в Києві на нинішньому Майдані Незалежності розпочалася, так звана, «Революція на граніті». На протест вийшли студенти, частина з яких розпочала голодування. Серед іншого вони вимагали відставки голови радянського уряду та виходу України з переговорів щодо нового союзного договору. Студентів підтримала демократична громадськість та Леонід Кравчук, що дозволило «Революції на граніті» завершитися успішно. Більшість вимог студентів виконали.

Проте, Горбачов не покладав надій на новий союзний договір. У березні 1991 року провели всесоюзний референдум за збереження СРСР.  приблизно 70% учасників в УРСР проголосували за збереження СРСР. Водночас, трохи більше 80% громадян ствердно відповіли на запитання про суверенітет.

Референдум не дав необхідної підтримки Горбачову. Він залучив міжнародну підтримку. 1 серпня 1991 року у Верховній Раді УРСР виступив президент США Джордж Буш-старший. Він намагався переконати українських парламентарів залишитися в складі СРСР. Промова отримала назву «котлета по-київськи».

Сл.13. Президент США Джордж Буш-старший
США боялися втратити надійного союзника в особі Горбачова, а також наслідків розпаду СРСР. Враховуючи наявність ядерної зброї у кількох республіках (зокрема й в Україні), вони були непередбачуваними. На початку року Горбачову не вдалося придушити рух за незалежність у країнах Балтії. Він уклав угоду з лідерами Росії Борисом Єльциним та Казахстану Нурсултаном Назарбаєвим. Вирішальною була позиція України. Леонід Кравчук схилявся до союзу, але на власних умовах. Позиція США укріпила позицію комуністичної більшості та викликала розчарування у демократичної меншості. Угода була за крок до підписання.
Уже через місяць увесь розклад сил змінить одна подія. Як і у вересні минулого року, консерватори спробували все взяти у свої руки та не допустити підписання союзного договору, що призвів би до розпаду СРСР та втрати монополії на владу КПРС.

У середині серпня вони посадили під домашній арешт Горбачова, коли той перебував на дачі в Криму. 19 серпня у Москві створили Державний комітет з надзвичайного стану (ДКНС), який оголосив про введення надзвичайного стану в усьому СРСР. На протистояння зі змовниками у Москві Борис Єльцин вивів на вулиці людей. Розпочалися сутички між армією та протестувальниками.

В Україні Верховна Рада зайняла вичікувальну позицію: не виконувала наказів, але й не організовувала протидії. В результаті, спроба захоплення влади змовниками провалилася, і ця подія увійшла в історію як серпневий путч. Лише коли результати протистояння стали відомими, українська компартійна верхівка наважилася на рішення.


24 серпня 1991 року на позачерговому засіданні Верховної Ради УРСР прийняли «Акт проголошення державної незалежності України»:

«Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, — продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні.


30 серпня 1991 р. по звинуваченню в організації державного перевороту («путчу») була заборонена Комуністична партія України (КПУ). На її основі виникла Соціалістична партія України (СПУ), яку очолив О. Мороз. КПУ була поновлена у 1993 р. Очолив КПУ П.Симоненко.
1 грудня 1991 р. на підтримку Акта проголошення незалежності України був проведений референдум.
90,31% проголосувало за незалежність України.
1 грудня 1991 р. були проведені вибори Президента України. Переміг Л.Кравчук (61,59%). Головним конкурентом Л.Кравчука на виборах був В.Чорновіл.
Сл.17. Підписання угоди про утворення нового міжнародного об'єднання Співдружності Незалежних Держав

8 грудня у Біловезькій пущі, що у Білорусі, лідер України Леонід Кравчук, Росії Борис Єльцин та Білорусі Станіслав Шушкевич підписали угоду про утворення нового міжнародного об'єднання Співдружності Незалежних Держав (СНД). 25 січня 1991 року Михайло Горбачов склав повноваження. Наступного дня факт припинення існування Радянського Союзу констатували остаточно. Радянський Союз рівно рік не дотягнув до свого 70-ліття і залишив молодим незалежним республікам важкий і неоднозначний спадок. Україна вступала у довгоочікуваний, але від того не менш складний, період державотворення.
6.04.20р.

 Історія України підготовка до ЗНО
Працюємо вже в давно створеній групі "viber", та кожний  вівторок та пятницю ваша присутність в прямому ефірі о 14.00 " instagram"

опрацювати опорний конспект ч.1
Тема: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921-1928 рр.);
Тема: Утвердження тоталітарного режиму в 1929-1939 рр. 
Тема: Західна Україна в 1921-1939 рр. 
до них тести за посиланням:  




                                Історія України  (курс лекцій)
опрацювати тему: Вихід України на міжнародну арену
Радянський Союз розвалився так швидко і несподівано, що молоді незалежні країни ще довго не могли зрозуміти, чи це дійсно так. Дехто не може в це повірити досі.
Україна та українці були рішучими у своєму виборі покінчити з радянським минулим. Проте не були свідомими тих викликів та проблем, що постануть перед ними у майбутньому.
Українську державу чекала низка складних завдань:
державне будівництво та формування нового політичного устрою. Україна пішла найскладнішим шляхом — становлення демократичного суспільства та політичного режиму. Справжньої представницької демократії, де народ здійснює владу через виборних представників, сама влада поділена і збаласнована, громадяни мають права та свободи і можуть брати участь у суспільно-політичному житті. Власне пошук балансу між різними інститутами влади з подальшим закріпленням у Конституції і складали основний зміст політичних протистоянь більшої частини історії незалежної України;
перехід до ринкової економіки та капіталістичних відносин після довгих років планового централізованого управління, боротьби з приватною власністю та ініціативою. Не усі були готовими до нових реалій;
пошук свого місця у світі. По факту, це зводилося до вибору між інтеграцією до Європи чи до простору, що творить навколо себе Росія.
Уже з першого дня проголошення незалежності в Україні розпочалися перші державотворчі процеси. 24 серпня, разом з Актом, прийняли постанови про «Про проголошення незалежності України» та «Про військові формування на Україні». 8 жовтня прийняли Закон «Про громадянство України». Кожний, хто проживав на території України міг добровільно погодитися або відмовитися від українського громадянства. Подвійного не допускали, як і зараз.
Пріоритетним було питання державного кордону. Тому 14 листопада прийняли Закон «Про державний кордон України». Україна проголосила своєю територією кордони УРСР, з АР Крим у своєму складі.
Гострі баталії точилися навколо державних символів. Зрештою, у січні-лютому 1992 року затвердили синьо-жовтий прапор, тризуб як малий герб, а музика Михайла Вербицького «Ще не вмерла України…» стала державним гімном. Слова Павла Чубинського, до речі, прийняли лише у 2003 році.
Держава Україна не повторювала помилок минулих років і одразу взялася за формування власних збройних сил на основі радянських частин, що дислокувалися в Україні. А це була величезна армія — 800 тисяч військовослужбовців. Їм надали вибір: присягнути на вірність Україні й залишитися на службі, або вийти на пенсію чи виїхати. 6 грудня 1991 року перша група військових присягнула на вірність українській державі. Цей день вважають днем заснування Збройних сил України.
Яблуком розбрату між Україною та Росією на самому початку незалежності стало питання поділу Чорноморського флоту. Процес був напруженим і тривалим. Більшість кораблів перебували під контролем Росії. У 1995 році Росія погодилася передати Україні 18% кораблів, але відмовилася залишити Севастополь, найбільшу базу флоту. У 1997 році держави підписали низку угод, що передбачали подальшу присутність обмеженого російського флоту у Севастополі аж до 2017 року.
В обмін на це, того ж року підписали «Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією». Росія нарешті погодилася, по факту, визнати незалежність України та цілісність її кордонів.
Питання, яке чи не найбільше хвилювало міжнародну спільноту у перші роки української державності — третій у світі ядерний арсенал. Перший президент Леонід Кравчук домовився, а його наступник Леонід Кучма у 1994 році підписав угоду, що отримала назву Будапештський меморандум. За ним, Сполучені Штати, Росія і Великобританія надали Україні «безпекові гарантії» в обмін на відмову від ядерного арсеналу. Хоча подальші події засвідчили, що слово «гарантії» варто брати в лапки: за відмову приєднуватися до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, Україні загрожувала міжнародна ізоляція. Тому вибору не було.
У ХХ ст. були три спроби виходу України на міжнародну арену в якості суб’єкта міжнародних відносин. Перша пов’язана з діяльністю дипломатів УНР та Української держави П. Скоропадського. Це сталося в час визвольних змагань 1917–1921 рр.
Друга спроба. Перші десятиліття існування Радянська Україна (1922–1945) була обмежена в своїх правах проводити самостійну зовнішню політику. Її участь на міжнародній арені набула насамперед форм обміну офіційних делегацій, які відбувалися в руслі політики СРСР.
З утворенням ООН, де Україна виступила як співзасновниця, виникла потреба в певній кількості українських дипломатів. Тому союзне керівництво розширило до відомих меж можливості зовнішньої діяльності республіки. З того часу до краху СРСР Україна брала постійну участь у житті міжнародної спільноти (робота в ООН, участь у різноманітних культурних і миротворчих заходах, співпраця з низкою окремих країн, насамперед соціалістичних тощо). Будь-які кроки підпорядковувалися політиці московського центру.

Третя спроба відбулася на початку 1990-х років після проголошення незалежності України. Цей етап виходу України на міжнародну арену мав якісні відмінності:
незалежна Україна стала правонаступницею УРСР та успадкувала міжнародні напрацювання радянського часу, зокрема членство в низці організацій;
українська дипломатична служба мала базове кадрове забезпечення та майже півстолітній досвід;
до 24.08.1991 року на українській території діяла низка зарубіжних консульств, які в нових умовах стали посольствами.
До кінця 1992 року незалежність України визнало понад 130 країн. 109 із них налагодило дипломатичні відносини. Першою визнала Україну Польща (2.12.1991), а відкрила посольство – Німеччина (18.02.1992).
Вихід України на міжнародну арену супроводжується приєднанням до чинних міжнародних угод і укладанням нових. Так, 8.12.1991 р. президент Л. Кравчук підписав договір про створення Співдружності незалежних держав.
30.01.1992 р. Україна ввійшла до Парламентської асамблеї Наради з безпеки та співробітництва в Європі (тепер ОБСЄ), а 26.02.1992 приєдналася до Гельсінського заключного акту.
Від часу прийняття Декларації про державний суверенітет (16.07.1990) Україна заявляє про добросусідські наміри. Своїми діями вказувала на те, що нові українські збройні сили з третім у світі ядерним потенціалом будуть направлені виключно на оборонні потреби. Натомість пріоритетом стає налагодження тісних відносин з пострадянськими та європейськими країнами, участь у загальноєвропейських організаціях.
Зовнішньополітична концепція незалежної України була оформлена постановою Верховної Ради «Про Основні напрями зовнішньої політики України» (3.07.1993), яка діяла до 2010 року.



                           Всесвітня історія І тур,кіно,А,ВЕ.

Тема:«США,Канада та країни Західної Європи в XX-XXI столітті »
Тема: Наслідки другої світової війни. Період, від завершення епохи Сталіна до «перебудови» та розпаду СРСР



15.04.2020р.

                               Всесвітня історія І тур,кіно,А,ВЕ.

  ОПРАЦЮВАТИ ТЕМИ: https://pidruchnyk.com.ua/1263-vsesvitnya-istoriya-11-klas- polyanskyy.html
 ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 3 «СРСР у другій половині ХХ ст. та його розпад. Країни Центральної та Східної Європи»
 Тема 1. Наслідки другої світової війни. Період, від завершення епохи  Сталіна до «перебудови» та розпаду СРСР.    
 Тема 2. Становлення прорадянських режимів у Польщі,Угорщині,  Болгарії, Румунії, Чехословаччині, Югославії.

 Опрацювати тести: 
1.https://znonasharu.org.ua/vsesvitnya-istoriya-692 
2.https://naurok.com.ua/test/centralno-shidna-vropa-1-22766.html
  
ПОЧИНАЮЧИ З 16 ПИТАННЯ!! 
ВіДПОВІДІ НАДІШЛІТЬ В GJJGLE клас (avmmcrp)


                             Історія України  (курс лекцій)
Тема:Позачергові вибори до Верховної Ради та дострокові президентські вибори у 1994 р. Конституція України 1996 р.,
онлай-ефір 

 опрацювати тести  https://test.izno.com.ua/ukrayina-v-umovah-nezalezhnosti/,опрацювати дану тему з опорного конспекту

                            Історія України підготовка до ЗНО
Працюємо вже в давно створеній групі "viber", та кожний  вівторок та пятницю ваша присутність в прямому ефірі о 14.00 " instagram"

Тема: Початок другої світової війни 1939-1940рр.

Опрацювати тести, історичні кросворди та ребуси:

https://onlinetestpad.com/ua/crossword/36417-krosvord-ukraina-v-pershіj-svіtovіj-vіjnі

https://onlinetestpad.com/ua/crossword/36417-krosvord-ukraina-v-pershіj-svіtovіj-vіjnі

https://onlinetestpad.com/ua/game/26593-іstorichni-rebusi-dlya-uchniv-shkoli


21.04.2020р.
                               Всесвітня історія І тур,кіно,А,ВЕ.

ОПРАЦЮВАТИ ТЕМИ: https://pidruchnyk.com.ua/1263-vsesvitnya-istoriya-11-klas- polyanskyy.html
Тема: Розпад світової колоніальної системи. Шляхи розвитку незалежних держав. Нові індустріальні країни.
Опрацювати тести:https://naurok.com.ua/test/likvidaciya-kolonializmu-stvorennnya-ta-rozvitok-nezalezhnih-derzhav-yaponiya-kitay-194522.html 
ВіДПОВІДІ НАДІШЛІТЬ В GJJGLE клас (avmmcrp)



                              Історія України  (курс лекцій)
Тема: Стан економіки України у 1991—1998 рр. онлайн-ефір
опрацювати тести: https://test.izno.com.ua/ukrayina-v-umovah-nezalezhnosti/,
опрацювати дану тему з опорного конспекту.

                         Історія України підготовка до ЗНО
Працюємо вже в давно створеній групі "viber", та кожний  вівторок та пятницю ваша присутність в прямому ефірі о 14.00 " instagram"

Тема: Початок радянсько-німецької війни, окупайф України 1941-1942рр.

 Опрацювати тести, історичні кросворди та ребуси:

https://onlinetestpad.com/ua/crossword/36417-krosvord-ukraina-v-pershіj-svіtovіj-vіjnі

https://onlinetestpad.com/ua/crossword/36417-krosvord-ukraina-v-pershіj-svіtovіj-vіjnі

https://onlinetestpad.com/ua/gameview/14676-іstorichnі-rebusi-dlya-studentіv-і-kursu-10-klas







Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)